Насильство є найбільш розповсюдженою формою порушення прав людини. Від насильства в сім’ї можуть потерпати всі члени родини, але найчастіше воно торкається слабких, нездатних захистити себе і залежних членів сім’ї: дітей, людей похилого віку, осіб з обмеженими фізичними чи психічними можливостями та жінок. Фахівці стверджують, що найбільше потерпають від насильства в сім’ї жінки та неповнолітні діти. За даними ВООЗ кожна п’ята жінка протягом свого життя стає об’єктом зґвалтування або його спроби. Проблема гендерного насильства не є суто сімейною. Насильство породжує низку соціальних проблем:

1. Прояви домашнього насильства призводять до погіршення психологічного клімату в родині, що в свою чергу відображається на розвитку дітей, які стають свідками насильства, оскільки дитина підсвідомо переймає модель насильницької поведінки між чоловіком та жінкою.
2. Дівчата, які зазнали насильства, в більш зрілому віці мають схильність до девіантної та ризикованої поведінки, оскільки з дитинства в них можуть формуватися хибні уявлення про норми поведінки, в тому числі про норми в стосунках між чоловіком та жінкою;
3. Примус до сексуальних контактів є однією з причин зараження інфекціями, які передаються статевим шляхом та ВІЛ.